Народна художня вишивка України при своїй єдиній стильовій основі дуже різноманітна і в кожній області має свої відмінності . Так , подільським сорочкам притаманна барвистість і різноманітність швів .Найтиповішим є змережування " павучками " , якими примережують
вставки на рукавах , клинці . Використовується і кольорова мережка " шапок " .У різних варіантахповторюється дві основні техніки - хрестик і низь , а також декоративний шов " качалочка " , який зберіг орнаментальні мотиви давньої вишивки. Подільська вишивка осбливо багата на візерунки : центральні мотиви у вигляді ромбів здебільшого розміщуються між двома горизонтальними лініями.Трикутник , що утворився між лінією і ромбом , вишивається звичайними скісними лініями у вигляді завитків ( " баранячі роги " ) . В орнаментах подільських вишивок переважає один колір - чорний з більшим чи меншим вкрапленням червоного , синього або зеленого.
Найпоширеніші одноколірні ( червоні та чорні ) вишивані сорочки ,значно рідше - дво- та триколірні.
На півдні Тернопільшини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками : окремі елементи обводяться кольоровими нитками , що забеспечує високий рельєф та кольоровий ефект . Такі вишивки розміщують вздовш усього рукава поздовжніми чи скісними лініями.
Технічні прийоми буковинського вишивання дуже різноманітні .Їх можно розділити на дві основні групи : до першої відносяться вишивки " за рахунком " ,виконані з урахуванням структури тканини і тісно пов'язані з нею. Це двостороннє шиття " низь ", " хрестик " , " тамбур " , шиття золотом і сріблом . Другу групу складають вишивки, нанесені на тканину вільно, незалежно від її структури : вишивання гладдю й аплікація. Дітям пояснюють на прикладі, як техніка вишивання впливає на вибір узору: для рахункової техніки зручніші геометричні мотиви , у той час як вільна техніка дає можливість створювати мотиви, блиські до природи рослинних форм .Педагог має універсальну можливість ще раз довести дітям, що візерунки народного вишивання розроблялися відповідно до форм предметів,тобто їх побудова залежала від призначення декоротивної речі.Звідси випливали вибір матеріалу і техніка виконання форм вибору.
Народний орнамент виник із життєвих вражень його творців від спілкування з природою, в результате осмислення ціх вражень і втілення їх в інші образи. Тому і під час ручної праці вихователь пропонує кожній дитині змоделювати з кількох орнаментів такий, який їй найбільше до вподоби.
Геометризація форм навколишнього дуже характерна для мистецтва Буковини. І її поява у вишивках зумовлена значною мірою фактурою полотна. В основі побудови буковинського геометричного орнаменту немає такої розмаїтності елементів, як багатство варіантів кількох мотивів у різних поєднаннях,зате колір має особливе значення при збереженні конкретних рослинних форм. На ці осбливості слід обов'язково звернути увагу,порівнюючи вишивки Поділля і Буковини.Це їх суттєво відрізняє.У декорі буковинського народного костюму використовувалась вишивка й аплікація.
Комментариев нет:
Отправить комментарий