среда, 4 января 2017 г.

Бесіда про вербу.Старша група



         Мета. Закріплювати і розширювати знання дітей про рослини та дерева даної місцевості – вербу; вчити розрізняти її за листям, корою, цвітом. Пояснити, яку користь приносить верба, ознайомити з прислів’ями, порівняннями, іграми. Вчити бачити красу рідної природи, виховувати бережливе ставлення до неї. 
Матеріали. Вироби з верби, прислів’я, порівняння. 
                
                                      Хід заняття
Діти, яке дерево у нас на майданчику зацвітає першим? (Верба) Який цвіт у верби? Послухайте вірш А. М’ястківського «Котики-воркотики». Які види верби ви знаєте? (Плакуча, звичайна, полярна, срібляста). У світі понад 20 видів верби. Яку користь приносить верба? (Вербовий цвіт до вподоби бджолам, він очищує повітря, верба дає прохолоду, ховає від дощу. З верби виготовляють папір. У вуликах, зроблених з верби, бджоли менше хворіють, будинки з верби дуже теплі.
Ще в сиву давнину люди любили і шанували вербу, склали багато порівнянь про неї. Наприклад: «Високий – як лоза», «Сохне – як верба без води», «Гнеться – як лозина», «Зігнувся – як верба над водою» та інші. Та й пісень про вербу складено багато). Які ви знаєте пісні про вербу? («Вербова дощечка», «Ой у полі вербиченька»)

Давайте з вами поводимо хоровод біля верби:
Не стій, вербо, над водою,
Рано, рано!
Не стій, вербо, над водою
Та ранесенько!
Розвивай, вербо, сімсот квіток,
Рано, рано!
Розвивай, вербо, сімсот квіток,
Та ранесенько!
Що всім хлопцям по квіточці,
Рано, рано!
Що всім дівчаткам по квіточці,
Та ранесенько!

Люблять в народі вербу за її красу, за притаєну зажуру та гарний сум. Українські поети та письменники оспівують вербу у своїх віршах, піснях. Хто найбільше любив вербу і писав про неї? (Т. Г. Шевченко) Він навіть завіз вербу у далекий край, до місця заслання. Там вона прижилась і росте донині. Хто з вас знає вірші про калину? (Діти читають) А які прислів’я ви знаєте про вербу?

Без верби і калини нема України.
Вербовий сік – вуха гоїть.
Де водиця – там вербиця.
Де срібляста вербиця – там здорова водиця.

Прислів’я вчать і ще раз підкреслюють, що верба дуже гарна і корисна для людини . Що найбільше любить верба? Ще здавна верба вказувала людям, де можна знайти воду. На мотузок прив’язували вербичку – вона поверталася в сторону води і там люди копали криницю. Колодязі, як правило копають біля верби, а якщо її там немає, то садять, бо верба очищає воду. А ще колись люди робили відра з верби, або клали у відро вербову дощечку. І вода тоді чиста і смачна. Верба лікує простуду, знімає температуру, загоює рани, опіки, зупиняє кров з носа. У вербну неділю люди освячують вербу в церкві. В цей день квіти-сережки варили, їли з кашою, а молодими гілочками вітали один одного, постукуючи по різних частинах тіла і бажали один одному здоров’я.

Гнучкі та легкі ложки з вербової деревини. Цікаво, що в Запорізькій Січі вони були своєрідною посвідкою. Козак, який не мав вербової ложки вважався ворогом.

Давним-давно народились в Україні вербові промисли. Верба гнучка і з неї виготовляли полоззя до санок, дуги для упріжі коня, човни-довбанки, музичні інструменти – кобзи, бандури, а для плетіння, споконвіку відомо, нема кращого матеріалу, як вербове пруття. А що з нього плетуть? (Кошики, абажури, огорожі, рибальські снасті, меблі, сувеніри) Верба живе 20 років, а для виробів її потрібно дуже багато. ось і вирощують у лісництвах цілі плантації верби, доглядають, поливають, як інші рослини. Діти, сьогодні ви дізнались багато цікавого про вербу, про те, яку користь вона приносить. Верба потрібна для життя людей так само, як і інші дерева, його треба шанувати, оберігати, розмножувати.

Багато лісу – не губи.
Мало лісу – бережи.

Нема лісу – посади.




Комментариев нет:

Отправить комментарий