Мета: Закріпити уявлення дітей про театр. Удосконалювати володіння мовою рухів,жестів. Розвивати артистичність та дикцію. Під час виконання колективної роботи закріпити вміння нетрадиційної техніки малювання (долонею,зубною щіткою),закріпити навички в аплікації ( арігамі). Виховувати прагнення до взаємодопомоги в праці спільної діяльності,вміння узгоджувати свої дії з діями інших задля досягнення бажаного результату. Розвивати зосередженість, старанність,охайність.
Матеріал: затонований ватман, гуаш, зубні щітки, матеріал для аплікації(ялинки, дерева, їжачки, грибочки, квітки, сонечко, облака), костюми (зайця,ворони, білочки, ведмедя).
Попередня робота:Постановка з дітьми спектаклю " Чарівне люстерко "і виготовлення заготовлення заготовок декорації.
Хід заняття
( Діти підходять з вихователем до афіші, розглядають її.)
Вихователь: Діти ви коли не будь були в театрі? Пам'ятаєте, що сьогодні відбудеться вистава. Тоді запрошую всіх вас до нашого театру.( діти заходять і сідають на стільчики).
Запитання до дітей :
Які види театру ви знаєте?(ляльковий,драматичний,опери,балету). Як називається театр, в якому актори в костюмах показують вистави для глядачів? (драматичний). А ви хочете побути діячами драматичного театру? Але перед цим вар-то де що пригадати.
- Що нам потребно ,щоб спектакль відбувся?(костюми,музика,декорації).
- Хто виконує ролі? (актори).
- Хто готує декорації?( художник-декоратор).
- Де виготовляється декорація?( в майстерні).
- Як називається казка,яку ми будемо ставити?( чарівне люстерко).
- Де відбувається дія казки?( у лісі).
(дзвонить телефон)
Вихователь: Я не знаю, що робити - захворів наш художник -декоратор.
Як же нам бути?
- чим ми можемо допомогти?(намалювати декорацію).
- сьогодні ми спробуємо свої сили і виготуємо декорацію самі.
-Попрацюємо художниками-декораторами і зробимо колективну роботу (декорацію).
-Що требо зобразити на декорації для сьогоднішнього спектаклю,якщо дія відбувається у лісі?( дерева,ялинки, тощо). Лісовий пейзаж.
-Що для цього нам потрібно?(фарби, пензлики,папір,клей тощо).
Перейдемо до майстерні, ось тут є все що нам потрібно, ростошовуйтесь і починаємо,щоб не заважати один одному требо розподілити роботу. Зробіть це будьласка.Ну, що вирішили,починаємо. (під супровід спокійної музики діти виконують колективну роботу)
Після закінчення роботи діти з вихователем прибирають робоче місце та переходять до театру.
Вихователь: Ми закінчили оформлення декорації, тепер перевтілюємося в глядачів і акторів.
- Де актори наші любі?
- Просимо на сцену.
- Глядачі вас викликають -
- Оплески шалені!
(діти-актори йдуть переодягатися, а вихователь з дітьми-глядачами займають місця).
Вихователь: Поки актори готуються,пропоную пограти в гру і пригадати правила поведінки в театрі.
Гра " Як поводитись в театру".
(вихователь читає віршовані рядки. Діти хором відповідають,яка поведінка описана : правильна чи ні).
Вихователь:
Кожен, діти, має знати. В театрі голосно кричу,
Як поводитись в театрі. Ногами гучно тупочу.
До театру я збиралась- В театрі всі їдять котлети,
Гарно і святково вбралась! Також читають там газети.
В театрі я усіх штовхала, Аплодисментів не шкодую,
Щоб першою пройти до зали. Акторам квіти я дарую.
Вихователь:
На перший дзвоник діти На третій вже актори
Місця свої займають. Виставу починають.
На другий - акуратно й
Зручненько всі сідають.
( діти сидять на стільчиках вистава починається).
Спектакль: Чарівне люстерко".
Вихователь: На лісовій галявині у траві лежало люстерко. Хто і коли його загубив - невідомо. У люстерку віддзеркалювалися лише небо, сонце, гілки дерев, хмари та пташки, що пролітали вгорі. Одного разу на цю галявину прибіг Заєць. Бачить, що лежить у траві щось блискуче. Обережно наблизився, торкнув лапкою - воно не ворушиться,не кусається,Понюхав - нічим не пахне.
Заєць: (дивиться в люстерко,розглядає в нім вуха, очі). Ой, та це ж мій портрет? І хто це так точно мене намалював?
(повз зайчика біжить білочка).
Заєць: Білочко, поглянь, які дива!
Белка: А що це у тебе?
Заєць: Та ось знайшов свій портрет. Тільки не знаю, хто мене так чудово намалював?
Белка: Дай подивится. Як тобі, зайцу, не соромно обманювати! Хіба не бачиш,що це мій портрет? На, подивись краще!
Заєць: Білко, що ти? Уважно придивись - на портреті мої довгі вуха! Та і вусів таких пухнастих, і очей великих у тебе нема.
Белка: Ні, ви тільки послушайте!..
Вихователь: Загомонили Заєць із Белкою на весь ліс. Кожин щосили люстерко до себе тягне.
(поблизу " пролітає" Ворона.
Ворона: Доброго дня! Чего це ви сперичаєтеся?
Заєць: Та ось я знайшов на галявині свій портрет, дав його подивится Белочці, а вона говорить, що це її портрет. Может, вона трохи недобачає?
Белка: Очи у мене гострозорі! А от Заєць точно щось наплутав.Це ж я тут намальована.Подивись будь ласка, уважно.
Ворона: Давайте, я подивлюсь. О, та цеж ж мой портрет! Ад же ні в кого з вас дзьоба нема.
(на галявину входить Ведмідь).
Ведмідь: Що за галас? Чего ви так розшумілися?
Заєць: Я перший прийшов сюди й знайшов свій портрет. Потім прибігла Білка й каже, що це її портрет, а потім прилетіла Ворона і теж говорить, що це її портрет.
Білка: Неправда! На, подивися ти, Ведмедю, і переконаєшся, що саме я тут намальована.
Ворона: Нісенітниця! Тут видно мій дзьоб, а хіба у Зайця і Білки є дзьоб?
Ведмідь: Ох, які ж ви дивні! Ха-ха-ха! Навіщо ви сваритеся? Адже це мій портрет! Що ви принишкли,не кричите, не сперечаєтеся? Cсядь до мене на плече, Ворона, помилуйся, эким краснеем я тут вийшов! А раптом і себе на портреті побачиш!
Ворона: Ой, Ведмедю, як же я тебе раньше не помітила?
Ведмідь: А я знаю секрет. Захочу і зараз на цьому портреті Заєць з Білкою з'являться. Нумо, друзі, підходьте до нас!
Білка: От дива! На портреті тепер окрім мене й Ворона з'явилася, і навить Заячі вуха видно.
Заєць: Цее, напевно, "чарівний портрет"! Хто на нього не погляне, той себе там і побачить.
Ведмідь: Цей "чарівний портрет" називається дзеркалом. Ти, Зайце, маєш рацию: хто в нього глянет, той побачить у нім своє відображення.
Ворона: А навіщо потрібне це зеркало? Звідки воно тут взялося?
Ведмідь: Так, напевно, якась людина загубила його. А потрібне воно ось для чого. Нумо, Зайцю, поглянь на себе. Куди це ти свій цікавий ніс сунув?Вуса у тебе замість білих - чорними стали. Треба тобі вмитися.
Заєць: (задоволено). Яка, виявляється, це корисна річ - дзеркало! Давайте, друзі, його тут повісимо, щоб усі звірі могли дивитися в нього, коли забажають.
Вихователь: Так вони і вчинили. З того часу звірі не сваряться, живуть дружно і часто дивляться у дзеркало.
Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець (вклоняється).
Вихователь представляє акторів, які виходять по одному, вклоняються, глядачі аплодують. Після закінчення заняття, вихователь підбиває підсумок заняття, діти діляться враженнями.
Попередня робота:Постановка з дітьми спектаклю " Чарівне люстерко "і виготовлення заготовлення заготовок декорації.
Хід заняття
( Діти підходять з вихователем до афіші, розглядають її.)
Вихователь: Діти ви коли не будь були в театрі? Пам'ятаєте, що сьогодні відбудеться вистава. Тоді запрошую всіх вас до нашого театру.( діти заходять і сідають на стільчики).
Запитання до дітей :
Які види театру ви знаєте?(ляльковий,драматичний,опери,балету). Як називається театр, в якому актори в костюмах показують вистави для глядачів? (драматичний). А ви хочете побути діячами драматичного театру? Але перед цим вар-то де що пригадати.
- Що нам потребно ,щоб спектакль відбувся?(костюми,музика,декорації).
- Хто виконує ролі? (актори).
- Хто готує декорації?( художник-декоратор).
- Де виготовляється декорація?( в майстерні).
- Як називається казка,яку ми будемо ставити?( чарівне люстерко).
- Де відбувається дія казки?( у лісі).
(дзвонить телефон)
Вихователь: Я не знаю, що робити - захворів наш художник -декоратор.
Як же нам бути?
- чим ми можемо допомогти?(намалювати декорацію).
- сьогодні ми спробуємо свої сили і виготуємо декорацію самі.
-Попрацюємо художниками-декораторами і зробимо колективну роботу (декорацію).
-Що требо зобразити на декорації для сьогоднішнього спектаклю,якщо дія відбувається у лісі?( дерева,ялинки, тощо). Лісовий пейзаж.
-Що для цього нам потрібно?(фарби, пензлики,папір,клей тощо).
Перейдемо до майстерні, ось тут є все що нам потрібно, ростошовуйтесь і починаємо,щоб не заважати один одному требо розподілити роботу. Зробіть це будьласка.Ну, що вирішили,починаємо. (під супровід спокійної музики діти виконують колективну роботу)
Після закінчення роботи діти з вихователем прибирають робоче місце та переходять до театру.
Вихователь: Ми закінчили оформлення декорації, тепер перевтілюємося в глядачів і акторів.
- Де актори наші любі?
- Просимо на сцену.
- Глядачі вас викликають -
- Оплески шалені!
(діти-актори йдуть переодягатися, а вихователь з дітьми-глядачами займають місця).
Вихователь: Поки актори готуються,пропоную пограти в гру і пригадати правила поведінки в театрі.
Гра " Як поводитись в театру".
(вихователь читає віршовані рядки. Діти хором відповідають,яка поведінка описана : правильна чи ні).
Вихователь:
Кожен, діти, має знати. В театрі голосно кричу,
Як поводитись в театрі. Ногами гучно тупочу.
До театру я збиралась- В театрі всі їдять котлети,
Гарно і святково вбралась! Також читають там газети.
В театрі я усіх штовхала, Аплодисментів не шкодую,
Щоб першою пройти до зали. Акторам квіти я дарую.
Вихователь:
На перший дзвоник діти На третій вже актори
Місця свої займають. Виставу починають.
На другий - акуратно й
Зручненько всі сідають.
( діти сидять на стільчиках вистава починається).
Спектакль: Чарівне люстерко".
Вихователь: На лісовій галявині у траві лежало люстерко. Хто і коли його загубив - невідомо. У люстерку віддзеркалювалися лише небо, сонце, гілки дерев, хмари та пташки, що пролітали вгорі. Одного разу на цю галявину прибіг Заєць. Бачить, що лежить у траві щось блискуче. Обережно наблизився, торкнув лапкою - воно не ворушиться,не кусається,Понюхав - нічим не пахне.
Заєць: (дивиться в люстерко,розглядає в нім вуха, очі). Ой, та це ж мій портрет? І хто це так точно мене намалював?
(повз зайчика біжить білочка).
Заєць: Білочко, поглянь, які дива!
Белка: А що це у тебе?
Заєць: Та ось знайшов свій портрет. Тільки не знаю, хто мене так чудово намалював?
Белка: Дай подивится. Як тобі, зайцу, не соромно обманювати! Хіба не бачиш,що це мій портрет? На, подивись краще!
Заєць: Білко, що ти? Уважно придивись - на портреті мої довгі вуха! Та і вусів таких пухнастих, і очей великих у тебе нема.
Белка: Ні, ви тільки послушайте!..
Вихователь: Загомонили Заєць із Белкою на весь ліс. Кожин щосили люстерко до себе тягне.
(поблизу " пролітає" Ворона.
Ворона: Доброго дня! Чего це ви сперичаєтеся?
Заєць: Та ось я знайшов на галявині свій портрет, дав його подивится Белочці, а вона говорить, що це її портрет. Может, вона трохи недобачає?
Белка: Очи у мене гострозорі! А от Заєць точно щось наплутав.Це ж я тут намальована.Подивись будь ласка, уважно.
Ворона: Давайте, я подивлюсь. О, та цеж ж мой портрет! Ад же ні в кого з вас дзьоба нема.
(на галявину входить Ведмідь).
Ведмідь: Що за галас? Чего ви так розшумілися?
Заєць: Я перший прийшов сюди й знайшов свій портрет. Потім прибігла Білка й каже, що це її портрет, а потім прилетіла Ворона і теж говорить, що це її портрет.
Білка: Неправда! На, подивися ти, Ведмедю, і переконаєшся, що саме я тут намальована.
Ворона: Нісенітниця! Тут видно мій дзьоб, а хіба у Зайця і Білки є дзьоб?
Ведмідь: Ох, які ж ви дивні! Ха-ха-ха! Навіщо ви сваритеся? Адже це мій портрет! Що ви принишкли,не кричите, не сперечаєтеся? Cсядь до мене на плече, Ворона, помилуйся, эким краснеем я тут вийшов! А раптом і себе на портреті побачиш!
Ворона: Ой, Ведмедю, як же я тебе раньше не помітила?
Ведмідь: А я знаю секрет. Захочу і зараз на цьому портреті Заєць з Білкою з'являться. Нумо, друзі, підходьте до нас!
Білка: От дива! На портреті тепер окрім мене й Ворона з'явилася, і навить Заячі вуха видно.
Заєць: Цее, напевно, "чарівний портрет"! Хто на нього не погляне, той себе там і побачить.
Ведмідь: Цей "чарівний портрет" називається дзеркалом. Ти, Зайце, маєш рацию: хто в нього глянет, той побачить у нім своє відображення.
Ворона: А навіщо потрібне це зеркало? Звідки воно тут взялося?
Ведмідь: Так, напевно, якась людина загубила його. А потрібне воно ось для чого. Нумо, Зайцю, поглянь на себе. Куди це ти свій цікавий ніс сунув?Вуса у тебе замість білих - чорними стали. Треба тобі вмитися.
Заєць: (задоволено). Яка, виявляється, це корисна річ - дзеркало! Давайте, друзі, його тут повісимо, щоб усі звірі могли дивитися в нього, коли забажають.
Вихователь: Так вони і вчинили. З того часу звірі не сваряться, живуть дружно і часто дивляться у дзеркало.
Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець (вклоняється).
Вихователь представляє акторів, які виходять по одному, вклоняються, глядачі аплодують. Після закінчення заняття, вихователь підбиває підсумок заняття, діти діляться враженнями.
Комментариев нет:
Отправить комментарий