Наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
Антон.Семенович. Макаренко.Людина весь час прагнула пізнати, зрозуміти і дослідити та пояснити світ в якому вона живе. Про багатство навколишнього світу, звуки і фарби, запахиі температуру, величину та багато іншого ми дізнаємось за допомогою органів відчуття. Щоб орієнтуватися в навколишньому, людині весь час необхідно отримувати інформацію про оточуючий світ. Роль відчуттів в житті людини важко переоцінити, так як вони є джерелом наших знань про світ та про нас самих. Та відчуття не дають нам повної цілісної картини про властивість предметів, явищ навколишньої дійсності. На основі відчуттів виникає більш складний психічний процес – сприймання. На відміну від відчуттів сприймання є відображенням цілісних предметів, що мають ряд властивостей. Так, дивлячись на гроно винограду, ми сприймаємо його єдиним предметом, що є одночасно соковитим, гладеньким,зеленим, смачним, ароматним.
Можна зробити припущення, що від розвитку сенсорних відчуттів залежить ким людина стане в майбутньому, а також, чи буде вона більш талановитою та успішною, від інших. Тому сенсорний розвиток є основним видом виховання дітей раннього віку.
Та практика показує, що ці напрями не йдуть паралельно, а витікають з основного – сенсорного розвитку. Тому хочеться ширше зупинитись саме на впливу сенсорних навиків на розвиток загальних та спеціальних здібностей дитини.
Під час проведення мною сенсорних дидактичних ігор та вправ дити вчилися пізнавати навколишній світ Сенсорний розвиток стає фундаментом для подальшого успішного навчання дитини у школі.
Не можна недооцінювати впливу сенсорних вправ на фізичне та психічне здоров’я дитини. Під час адаптаційного періоду дитина не цікавиться новим оточенням, іграшками. В цей період діти можуть мати поганий сон, апетит, втрачати навички самообслуговування.
Тому я викликала у малюків позитивні емоції, зацікавлювала до нових умов та об’єктів спілкування,використовувала, пальчикові ігри та ігри забави. Діти мали міцний сон, тому, що маніпуляції з дрібними предметами та іграшками здійснюють масаж кисті рук, на якій знаходяться біологічно активні точки. Такий самомасаж позитивно впливає на нервову систему, розслабляє та заспокоює її.
Малюк з розвиненою моторикою рук має добре сформовану мову. Вправи та маніпуляції з пальчиками посилають нервові імпульси до кори головного мозку,цим самим активізують мовлення та стимулюють роботу внутрішніх органів. Сучасні батьки приділяють мало часу пальчиковим та сенсорним іграм. Ось чому все більше дітей мають логопедичні вади.
Мною була проведена робота з батьками де я запропонувала їм поради щодо дрібної моторики:
• сенсорні ігри;
• пальчикові ігри з використанням художнього слова, потішок та забавлянок;
• ігри з водою, піском, снігом;
• самообслуговування;
• зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);
• пізнання світу природи та речей шляхом обстеження, спостереження, експериментування;
• фізичні вправи (повзання, лазіння по драбині тощо).
Предметно-розвивальний простір щосприяє сенсорному розвиткудитини.
Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує увагу вихователів не стільки на стандартизацію обсягу знань, умінь та навичок дітей, скільки на створення належних умов для формування дитячої субкультури,гуманізації взаємин дитини з навколишнім, здійснення особистісно-орієнтованого підходу, моделювання та проектування розвитку обдарованої особистості.
Тому, в дошкільному закладі створена атмосфера сприятлива для розвитку здібностей дітей.Створенне сенсорне розвивальне середовище,а також осучаснення предметноігрового простору здійснювається як в групі, так і на ігрових майданчиках з метою активізації пізнавальної активності та здатності дитини самостійно обирати об’єкти та предмети для гри. Тому сенсорні заняття проводились у формі організованих дидактичних ігор під час прогулянки. Природа має безпосередній вплив на розвиток всіх аналізаторів.
В групі дітей раннього віку ми підібрали меблі основних та нейтральних кольорів.Дитячі кольорові столики та модулі використовувала під час ігор: «Знайди за кольором», «Сховай іграшку», «Підбери пару». Для закріплення кольорів наголошувала на виконанні дій дітьми: «Підійдіть до мене діти, що сидять за синім столиком», «Складіть іграшки на червоній поличці» і тощо.
При створенні предметно-просторового розвивального середовища прогулянкових ділянок та групових кімнат дотримувалися таких принципів:
• гуманізація, демократизація, особистісна орієнтація педагогічного процесу;
• природовідповідність;
• естетичність, екологічність;
• доцільність для цілеспрямованого, систематичного виконання завдань програми;
• практичність, функціональність;
• доступність, зручність, безпечність;
• відповідність віковим особливостям та санітарно-гігієнічним вимогам;
• сучасність з врахуванням національних традицій та місцевого колориту;
• різноманітність, оригінальність.
Для занять використовувала різновид дидактичних іграшок з різним характером ігрових дій:
1. Іграшки для нанизування, що мають наскрізний отвір, (пірамідки з кілець, кубів, трикутників; різновид шнурівочок, намисто, лабіринти з просуванням та прокочуванням).
2. Рамки, втулки, площинні та об’ємні геометричні фігури для угрупування і співвідношення величини, кольору, форми.
3. Об’ємні геометричні фігури для побудови башточок, місточків та інших елементарних споруд,що сприяють розвитку просторового відчуття.
4. Іграшки-тренажери, дидактичні ляльки в сезонному вбрані з різноманітними застібками ґудзиками,наліпками, гачками, шнурівками для розвитку м’язів кисті руки та формування навичок самообслуговування, набори для купання ляльки та вкладання спати.
5. Дидактичні картини зі змінною тематикою (дерево в різні пори року; частини доби – день та ніч;де живе ).
6. Народні іграшки: музичні (свищики, тріскачки,брязкальця), розбірні (матрьошки, башточки), для катання (коники, люльки, візочки).
7. Столики для ігор з водою та піском (пасочки, граблі, совочки, відерця, сачки, вудочки, іграшки, що плавають та тонуть)
8. Природній матеріал (камінчики, мушлі, шишки, жолуді, каштани, насіння).
Щоб забеспечити якісну реалізацію дошкільної освіти потрібно розвивати рухову активність дітец раннього віку.
Рухи є важливою складовою будь-якого виду діяльності та
багатьох психічних процесів. Дитячий організм прагне до збереження певного рівня рухової активності, обумовленої цією потребою.
Під час прогулянок використовую різні види атребутів:
-шапочки для рухливих ігр;
-конструктор;
-набори для піска;
-м'ячи,тощо.
Рухову активність підримую на всіх видах діяльності,тому виховання дітей по-справжньому розвиваюче.
Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче,інтелектуальне життя.
Василь.Олександрович. Сухомлинський
Комментариев нет:
Отправить комментарий